1. Пов’язаний з кричною рудою — залізною рудою, яка використовується для виробництва криці у горнах або доменних печах.
2. Стосунок до видобутку або переробки такої руди (кричнорудний район, кричнорудне виробництво).
-
кричний
1. Стосовний до криці, властивий криці; виготовлений із криці.
2. У складі власних назв: Кричний — прізвище; Кричний — топонім (назва населених пунктів).
-
кричев
Кричев — місто районного значення в Могильовській області Білорусі, розташоване на річці Сож; адміністративний центр Кричевського району.
Кричев — село в Україні, у Сумській області, Конотопському районі; центр сільської ради.
-
кричачи
1. Дієприслівник теперішнього часу від дієслова “кричати”, що означає виконувати дію, супроводжуючи її гучним, різким голосом, часто від сильного почуття (болю, радості, ляку, гніву) або намагаючись когось покликати чи щось повідомити на відстані.
2. (у переносному значенні) Надзвичайно яскраво, різко виділяючись, привертаючи увагу (про кольори, деталі тощо).
-
кричатися
1. (розм.) Намагатися перекричати когось, голосно сперечатися, сваритися; перегукуватися криком.
2. (рідк.) Від крику втомлюватися, осипатися; доводити себе до виснаження криком.
-
кричати
1. Видавати голосно, різко, на високих тонах звуки голосом, часто через сильні емоції (біль, радість, злякання, гнів тощо).
2. Голосно, на підвищених тонах говорити або спілкуватися; галасувати.
3. Переносно: різко, настирливо звертати на щось увагу, вимагати чогось, протестувати (наприклад, “кричать про несправедливість”).
4. Переносно: яскраво виділятися, різко контрастувати (про кольори, деталі одягу тощо).
-
кричання
1. Дія за значенням дієслова “кричати”; голосне, посилене виголошування слів, часто з проявами сильної емоції (гніву, радості, болю тощо).
2. Голосні, різкі вигуки, галас, шум, що виникає внаслідок такої дії.
-
крицяний
1. Який виготовлений з криці (застаріла назва чавуну) або містить її у своєму складі.
2. Який стосується криці, пов’язаний з нею.
-
криця
1. Технологічна назва твердого заліза, отриманого безпосередньо з залізної руди у кричному процесі (низькотемпературному відновленні в мілі); містить значну кількість шлакових включень, має волокнисту структуру, піддається куванню та зварюванню, але не литтю.
2. Заст. Поетичний символ міцності, твердості, незламності; часто вживається у фразеологізмах (наприклад, “залізо й криця”).
3. Діал. Великий залізний прут, лом; залізна смуга або брусок.
-
крицерудний
1. Який стосується видобутку залізної руди, призначеної для виробництва криці.
2. Який містить у собі залізну руду, багатий на залізну руду (про родовище, район тощо).