Значення
- (Лінгвістика) –
Видавати голосно, різко, на високих тонах звуки голосом, часто через сильні емоції (біль, радість, злякання, гнів тощо).
- (Лінгвістика) –
Голосно, на підвищених тонах говорити або спілкуватися; галасувати.
- (Лінгвістика) –
Переносно: різко, настирливо звертати на щось увагу, вимагати чогось, протестувати (наприклад, “кричать про несправедливість”).
- (Лінгвістика) –
Переносно: яскраво виділятися, різко контрастувати (про кольори, деталі одягу тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я кричу, ти кричиш, він кричить, ми кричимо, ви кричите, вони кричать