кричати

[krɪt͡ʃɑtɪ] Дієслово

Буква:К

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Видавати голосно, різко, на високих тонах звуки голосом, часто через сильні емоції (біль, радість, злякання, гнів тощо).

  2. (Лінгвістика) –

    Голосно, на підвищених тонах говорити або спілкуватися; галасувати.

  3. (Лінгвістика) –

    Переносно: різко, настирливо звертати на щось увагу, вимагати чогось, протестувати (наприклад, “кричать про несправедливість”).

  4. (Лінгвістика) –

    Переносно: яскраво виділятися, різко контрастувати (про кольори, деталі одягу тощо).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я кричу, ти кричиш, він кричить, ми кричимо, ви кричите, вони кричать

Більше записів