Значення
- (Лінгвістика) –
Дія за значенням дієслова “кричати”; голосне, посилене виголошування слів, часто з проявами сильної емоції (гніву, радості, болю тощо).
- (Лінгвістика) –
Голосні, різкі вигуки, галас, шум, що виникає внаслідок такої дії.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. кричання, р. кричання, д. кричанню, з. кричання, о. кричанням, м. кричанні, к. кричання