Значення
-
Різко, голосно й несподівано почати кричати, видати гучний голос (окрик, вигук тощо).
-
Підвищивши голос, почати говорити дуже голосно, часто через сильне збудження, гнів, біль або інші емоції.
-
(переносно) Різко та голосно зазвучати (про неживі предмети, явища природи тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я закричу, ти закричиш, він закричить, ми закричимо, ви закричите, вони закричать