1. Дієслово доконаного виду, що означає почати кричати, видати крик, загучати голосно (про людину, тварину або предмети, які можуть видавати звук).
2. Розмовне значення: накричатися вдосталь, до втоми, досягти бажаного криком або скаргами.
закричатися
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |