скричати

1. Видати голосний, різкий, часто пронизливий звук (про птахів, комах, тварин).

2. Різко, голосно й несподівано закричати від болю, страху, раптового збудження (про людину).

3. Перен., розм. Різко, сердито дорікнути, схаменити когось словом; гаркнути.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: дієслово () |