Значення
-
Видати голосний, різкий, часто пронизливий звук (про птахів, комах, тварин).
-
Різко, голосно й несподівано закричати від болю, страху, раптового збудження (про людину).
-
Перен., розм. Різко, сердито дорікнути, схаменити когось словом; гаркнути.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я скричу, ти скричиш, він скричить, ми скричимо, ви скричите, вони скричать