Древослів

Словник Української Мови

страх

[strɑx] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Сильна негативна емоція, викликана реальною чи уявною небезпекою, загрозою життю, благополуччю; переляк, жах.

  2. Почуття тривоги, сильного непокою перед чимось небажаним, що може статися; побоювання.

  3. (заст.) Повага, пошана, благоговіння, часто з відтінком боязні (перев. до Бога, вищої сили).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. страх, р. страху, д. страхові, з. страх, о. страхом, м. страсі, к. страху

Більше записів