боязнь

1. Почуття тривоги, неспокою, страху перед чимось загрозливим, небезпечним або перед можливими негативними наслідками; страх.

2. (у психології) Емоційний стан, що виникає у людини як реакція на реальну або уявну небезпеку, характеризується напруженням, відчуттям загрози та бажанням уникнути шкідливого впливу.

3. (заст., рідк.) Обережність, побоювання, небажання щось робити через можливі негативні наслідки.

Приклади вживання

Приклад 1:
А для моряка-підводника в мене була занадто яскраво виражена клаустрофобія (боязнь Клауса, з іноземної); для піхотинця — заслабкі плечі; отож мене записали в автомобілісти. Тим більше, що я хотів колись бути шофером.
— Невідомий автор

Частина мови: іменник (однина) |