Значення
- (Психологія) –
Почуття тривоги, неспокою, страху перед чимось загрозливим, небезпечним або перед можливими негативними наслідками; страх.
- (Психологія) –
(у психології) Емоційний стан, що виникає у людини як реакція на реальну або уявну небезпеку, характеризується напруженням, відчуттям загрози та бажанням уникнути шкідливого впливу.
- (Психологія) –
(заст., рідк.) Обережність, побоювання, небажання щось робити через можливі негативні наслідки.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. боязнь, р. боязні, д. боязні, з. боязнь, о. боязню, м. боязні, к. боязне