1. Властивість або стан того, що викликає відчуття моторошності; жахливість, страхітливість, огидність.
2. Щось (подія, явище, вчинок тощо), що сприймається як жахливе, страхітливе або огидне.
моторошність
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Одначе, переборюючи життєву незвичність і нічну моторошність, він став її доганяти, непомітно прискорюючи ходу, вона так само, ніби почуваючи когось за собою, ще швидше простувала на гору. І, підійшовши до священикової хати, перелізла через тин, взяла з нього драбину, приставила до стріхи і вилізла на хату.
— Осьмачка Тодось, “Старший боярин”
Частина мови: іменник (однина) |