Значення
- (Лінгвістика) –
Видавати різкі, переривчасті, голосні звуки від болю, страху, раптового здивування або сильного переживання; кричати «зой!» або схожі вигуки.
- (Лінгвістика) –
Перенісне значення: голосно та різко плакати, вити, скаржитися (часто з відтінком несхвалення).
- (Зоологія) –
Про тварин (переважно про собак): голосно, переривчасто гавкати або вити.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я зойкаю, ти зойкаєш, він зойкає, ми зойкаємо, ви зойкаєте, вони зойкають