крикнути

Значення

1. (Лінгвістика) –

   Різко, голосно й коротко видати звук голосом, зазвичай виражуючи сильні емоції (здивування, радість, гнів, біль тощо).

2. (Лінгвістика) –

   Голосно, різко й коротко вимовити слово або фразу, щоб привернути увагу, передати наказ, попередити або висловити емоційний стан.

3. (Лінгвістика) –

   (переносно) Різко та голосно зазвучати (про неживі джерела звуку, наприклад, сирена, гудок).

Правопис та відмінювання

Синоніми & Антоніми

Приклади з художньої літератури

• Лежу на землі, а на мені гарба соломи. Тепло, тільки погано дихати. А устюки, прокляті, за шию кусь-кусь. Тату! — хочу крикнути і не можу. Лежу. А солома пахне мені коржами. Коли чую: де ти? Тут, — хочу сказати і не можу. А устюки: кусь-кусь. Лежу і дихаю.
  — Микола Вінграновський