1. Який містить у собі руду або здатний її утворювати; що є джерелом руди.
2. У геології: що стосується гірських порід, пластів, районів, багатих на рудні поклади.
Словник Української Мови
1. Який містить у собі руду або здатний її утворювати; що є джерелом руди.
2. У геології: що стосується гірських порід, пластів, районів, багатих на рудні поклади.
Хімічний термін, що позначає сполуку або молекулу, яка містить лише один атом флуору.
Який містить один атом фосфору в молекулі (про хімічні сполуки).
Який стосується підйому руди з глибоких шахт або кар’єрів, призначений для цього.
Хімічний термін, що означає: такий, що містить у своєму складі один атом фтору, пов’язаний з іншими елементами або молекулою.
Процес підйому видобутої руди з глибоких шахт на поверхню за допомогою спеціальних підйомних установок (клітей, скипів).
1. Який має лише одну функцію або призначення; спеціалізований для виконання однієї певної дії або роботи.
2. (У техніці, біології) Стосовний до пристрою, органу або системи, що виконує єдину, чітко визначену функцію.
Який стосується підйому руди з глибоких шахт, призначений для цієї операції (про машини, механізми, пристрої).
Властивість або стан об’єкта, який виконує лише одну функцію або призначений для одного виду діяльності.
У техніці та технологіях — характеристика пристрою, механізму або системи, здатного виконувати єдину, чітко визначену операцію або роботу.
У лінгвістиці — характеристика мовної одиниці (наприклад, афікса), яка виражає лише одне граматичне значення або виконує одну словотвірну функцію.