Древослів

Словник Української Мови

одиниця

Буква

1. Найменше ціле число, цифра 1, що позначає кількість один.

2. Окрема, індивідуальна сутність, предмет або явище в межах певної множини, сукупності.

3. Вимірювальна величина, прийнята за основу для визначення інших однорідних величин (наприклад, одиниця довжини, маси, часу).

4. Військове формування або бойова техніка, що вважаються одним цілим у складі збройних сил (наприклад, військова частина, корабель, літак).

5. Оцінка успішності учня, що позначає найнижчий, незадовільний рівень знань (розм.).

Приклади вживання

Приклад 1:
Мушу сказати, що це не була суто номінальна штатна одиниця — там, в Уфі, було підготовано й видано науковий збірник музею «Коцюбинський і Західна Україна», побудований на матеріалах, що їх батькові вдалося знайти у Львові й Чернівцях після приєднання, чи то возз’єднання із Західною Україною. Батьки як могли дбали про моє виховання і культурний розвиток.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
У молекулярній фізиці вводиться одиниця кількості речовини моль. Один моль – кількість речовини, яка вміщує ст і- льки структурних елементів, скільки є атомів у 0,012 кг ізотопу вуглецю C12 .
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 3:
96 F  прq q E  + + прq q F  E  – + У системі СІ одиниця напруженості електричного поля 1 Н/Кл – це напруж е- ність такого поля, яке діє з силою 1 Н на точковий заряд 1 Кл. Електричні поля зображають за д о- помогою ліній напруженості , які пров о- дять так, щоб дотичні до цих ліній в кож- ній точці збігалися з напрямками вектора E  (рис.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Частина мови: іменник (однина) |

Більше записів