Значення
- (Юриспруденція) –
Людина, індивід, розгляданий як окремий представник людського суспільства з притаманними йому якостями, властивостями та правовим статусом.
- (Юриспруденція) –
Юридичний суб’єкт, що має певні права та обов’язки; учасник правовідносин (фізична особа або юридична особа).
- (Лінгвістика) –
Застаріле або високе: зовнішній вигляд людини, її обличчя.
- (Лінгвістика) –
У граматиці: категорія дієслова та займенника, що вказує на учасника мовлення (перша особа — той, хто говорить, друга — той, до кого звертаються, третя — той, про кого йдеться).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. особи, р. особи, д. особі, з. особу, о. особою, м. особі, к. особо