Значення
-
Особа, яка дає поради, вказує правильний шлях у якійсь справі; той, хто радить, консультує.
-
Посада в державних, громадських або приватних установах; особа, яка займає таку посаду (наприклад, державний радник, юрисконсульт, дипломатичний радник).
-
У деяких країнах — назва виборного члена місцевого представницького органу (наприклад, міської ради).
-
(заст.) Назва деяких придворних чиновницьких чинів у Російській імперії (наприклад, статський радник).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. радник, р. радника, д. радникові, з. радника, о. радником, м. радникові, к. раднику