Древослів

Словник Української Мови

радник

Буква

1. Особа, яка дає поради, вказує правильний шлях у якійсь справі; той, хто радить, консультує.

2. Посада в державних, громадських або приватних установах; особа, яка займає таку посаду (наприклад, державний радник, юрисконсульт, дипломатичний радник).

3. У деяких країнах — назва виборного члена місцевого представницького органу (наприклад, міської ради).

4. (заст.) Назва деяких придворних чиновницьких чинів у Російській імперії (наприклад, статський радник).

Приклади вживання слова

радник

Приклад 1:
[20] Цей образ запозичено з української народної пісні «Ой у полі могила з вітром говорила…» [21] Василь Андрійович Жуковський (1783—1852) — російськийпоет,перекладачікритик,академікСанкт-Петербурзької Академії наук, таємний радник. [22] Цього дня була підписана Шевченкова відпускна.
— Невідомий автор, “117 Shevchenkohaidamaky Vyd 2011”

Приклад 2:
І навіть якщо останній формально йде у відставку, він ще деякий час не відходить від справ і залишається у компанії як радник– консультант. У японців це називають красивим терміном « той, що стоїть у вікна» (standing at the window).
— Котляревський Іван, “Енеїда”

Приклад 3:
комі- тету (20), радник Кмицикевич (20), Василь Ковальський (5), кустос о. Михайло Куземський (20), Василь Ільницький, Антін Могильни- цький і Володимир Стебельський, тоді ученик VI кл. (по 2), єпис- коп Тома Полянський (10); та перевищив усіх щедротою цк.
— Невідомий автор, “021 Charnetskii Stepan Istoriia Ukrayinskogo Teatru V Galichini Tech”

More posts