Значення
- (Юриспруденція) –
Скорочена форма від “особа”, що вживається переважно в офіційних документах, анкетах або таблицях для позначення відповідного розділу, колонки тощо, де зазначаються дані про людину.
- (Лінгвістика) –
Рідкісне вживання як самостійного іменника у значенні “особа”, “людина” (застаріле або стилізоване).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. особ, р. особу, д. особові, з. особ, о. особом, м. особі, к. особе