ІНДИВІДУАЛЬНІСТЬ, іменник, жін. рід.
1. Сукупність специфічних рис, особливостей характеру, психічного складу, здібностей, досвіду, що вирізняють певну людину з-поміж інших, надають їй неповторності та своєрідності; яскраво виражена особистість.
2. Окрема істота, особа, індивід як носій неповторних якостей; особистість у її своєрідності.
3. У науці (філософії, психології, біології) — неповторне поєднання природних і соціальних властивостей, притаманне конкретному організму чи людині, що відрізняє його від інших представників виду або спільноти.