1. (ісп. corrida de toros) Традиційне іспанське видовище, що полягає у публічному бої тореадора з биком на арені; бій биків.
2. (переносне значення) Запекла суперечка, конфлікт, сутичка, яка нагадує таку боротьбу.
Словник Української Мови
1. (ісп. corrida de toros) Традиційне іспанське видовище, що полягає у публічному бої тореадора з биком на арені; бій биків.
2. (переносне значення) Запекла суперечка, конфлікт, сутичка, яка нагадує таку боротьбу.
1. Який здійснює корекцію, виправлення, уточнення або регулювання чогось; той, що коригує.
2. (У техніці, медицині тощо) Призначений для виправлення вад, відхилень або порушень функціонування; регулюючий.
1. Піддаватися коригуванню, вносити виправлення у щось, пристосовуватися до певних вимог або обставин.
2. Змінювати свою поведінку, погляди тощо під впливом когось або чогось; пристосовуватися.
3. У техніці: налаштовуватися, приводитися до необхідних параметрів (про прилади, механізми).
1. Вносити виправлення, поправки до чого-небудь; виправляти, уточнювати.
2. Змінювати, налаштовувати роботу механізму, приладу, системи тощо для досягнення потрібних параметрів.
3. У статистиці, математиці: вводити поправки до результатів обчислень, вимірювань для усунення похибок.
4. У медицині: виправляти вади, порушення функцій організму (наприклад, зору, постави).
1. Дія за значенням дієслова «коригувати»; внесення поправок, виправлення, уточнення чогось з метою надання бажаних властивостей, параметрів або відповідності певним критеріям.
2. Процес зміни, виправлення або оптимізації певних показників, налаштувань, даних або поведінки для досягнення кращого результату або відповідності вимогам (наприклад, у техніці, фінансах, медицині).
3. У статистиці та математиці — внесення поправок до обчислень або даних для компенсації систематичних похибок або приведення до порівнянного вигляду.
1. Фахівець, який здійснює коректуру тексту, виправляє помилки та неточності перед його публікацією; коректор.
2. Той, хто вносить виправлення, регулює або встановлює правильний стан, режим або хід чогось; регулювальник.
3. (у техніці) Пристрій або механізм, призначений для регулювання, налаштування або виправлення параметрів роботи іншого механізму, системи тощо.
1. Призначений для коригування, виправлення чого-небудь; що вносить корективи.
2. У техніці: такий, що служить для регулювання, налаштування роботи механізмів, приладів тощо.
3. У поліграфії: пов’язаний з виправленням помилок у наборі тексту перед друком (напр., коригувальний відбиток).
1. (про текст, дані, документ) такий, що зазнав коригування; виправлений, відредагований, уточнений.
2. (про прилад, механізм) такий, що налаштований, відрегульований для правильної роботи.
3. (у статистиці, фінансах) такий, що був перерахований або переоцінений з урахуванням певних поправок (наприклад, на інфляцію, сезонні коливання).
1. У давньогрецькій міфології — жерці богині Кібели, які під час ритуальних обрядів виконували несамовиті танці під звуки флейт та барабанів.
2. У давньогрецькій релігії — учасники таємних культових оргіастичних обрядів на честь богів Кібели та Діоніса, що супроводжувалися шаманськими танцями в повному озброєнні.
3. Переносно — людина, яка веде себе шумно, несамовито, знаходиться в стані екстазу або нестримного збудження.
1. У давньогрецькій міфології — жрець богині Кібели, учасник оргіастичних обрядів на її честь, що супроводжувалися нестримними танцями під музику.
2. Переносно — людина, що перебуває в стані несамовитої, екстатичної збудженості; нестямна, шалена людина.