Древослів

Словник Української Мови

коригуючий

[korɪɦujut͡ʃɪj] Прикметник

Буква:К

Значення

  1. (Техніка) –

    Який здійснює корекцію, виправлення, уточнення або регулювання чогось; той, що коригує.

  2. (Техніка) –

    (У техніці, медицині тощо) Призначений для виправлення вад, відхилень або порушень функціонування; регулюючий.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. коригуючий, р. коригуючого, д. коригуючому, з. коригуючого, о. коригуючим, м. коригуючім

Більше записів