Словник Української Мови
Буква
1. Вищий ступінь порівняння від прикметника «короткий»; такий, що має меншу довжину, тривалість або протяжність у просторі або часі порівняно з іншим предметом, явищем або станом.
2. У переносному значенні: менш детальний, менш обширний за змістом або менш складний за формою.
Приклад 1:
За даною формою розрахунків банк зобов’язується за дорученням платника, за рахунок коштів, що знаходяться на його рахунку, перевести необхідну грошову суму на рахунок зазначеної платником особи в цьому ж або іншому банку в термін, установлений законом, якщо коротший термін не передбачений договором банківського рахунка або не визначається застосовуваними в банківській практиці звичаями ділового обороту.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”