конкуруючий

[konkurujut͡ʃɪj] Прикметник

Буква:К

Значення

  1. Який бере участь у конкуренції, суперницькій боротьбі за досягнення кращих результатів, переваг або отримання вигоди.

  2. Який змагається на ринку з іншими суб’єктами (про виробників, підприємства, товари, послуги).

  3. (У біології) Про організми, популяції: який входить у конкурентні відносини за ресурси середовища (їжу, територію тощо).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. конкуруючий, р. конкуруючого, д. конкуруючому, з. конкуруючого, о. конкуруючим, м. конкуруючім

Більше записів