Древослів

Словник Української Мови

  • виділення

    1. Дія за значенням дієслова «виділяти» — відокремлення, відбір частини від цілого, надання чомусь особливого статусу або уваги.

    2. Те, що виділено, відокремлено від загальної маси; об’єкт, частина або сума, що розглядається окремо.

    3. У біології та фізіології — процес виведення з організму продуктів обміну речовин, непотрібних або шкідливих речовин (наприклад, сечовиділення).

    4. У техніці та хімії — процес утворення або вивільнення певної речовини (наприклад, газу, тепла) під час реакції або роботи механізму.

    5. У бухгалтерії та фінансах — окреме відображення, резервування коштів або ресурсів для певної цілі в документах чи планах.

    6. У комп’ютерній техніці та графіці — візуальне позначення (наприклад, кольором, рамкою) певного елемента інтерфейсу, тексту або об’єкта для позначення його активності або важливості.

  • екстинктор

    Екстинктор (від лат. extinguere — гасити) — пристрій для гасіння пожежі, переносний вогнегасник.

    Екстинктор — застаріла назва вогнегасника, що вживалася на початку XX століття.

  • виділ

    1. (діал.) Те саме, що виділення — дія за значенням виділити, виділяти.

    2. (діал.) Те, що виділено, відокремлено; виділена частина чогось, ділянка землі тощо.

    3. (спец.) Рідкі або газоподібні продукти життєдіяльності організму, що виводяться назовні; секреція.

  • гамма-фотон

    Елементарна частинка, квант електромагнітного випромінювання з дуже високою частотою та енергією, що належить до гамма-діапазону спектру; гамма-квант.

  • видій

    1. (у давньоруській літературі) Письменник, оратор, проповідник, що володів красномовством; часто вживалося як епітет або частина імені (наприклад, Іларіон Видій).

    2. (застаріле, високе) Творець, поет, митець слова; той, хто створює художні твори або пророчі викладки.

  • видюха

    1. Розмовна назва телевізора або відеомагнітофона, що походить від слова “відео” з додаванням характерного для розмовної мови суфікса -юх(а).

    2. У комп’ютерному жаргоні — відеокарта (пристрій, що формує відеосигнал для відображення графіки на моніторі).

  • екстеріоризація

    1. (у психології) Процес, механізм або результат виведення, виявлення внутрішнього психічного змісту (почуттів, переживань, конфліктів, установок) у зовнішній план, у поведінку або у фізичні симптоми.

    2. (у філософії та соціології) Втілення, опредмечення внутрішніх потенцій, здібностей або ідей людини у зовнішній, предметно-чуттєвій діяльності, що веде до створення продуктів культури, соціальних відносин та інститутів.

    3. (у педагогіці) Переведення внутрішньої, розумової дії у зовнішню, практичну, що спостерігається та контролюється.

  • гамма-фаза

    1. У фізиці та матеріалознавстві — одна з алотропних модифікацій або структурних фаз деяких металів і сплавів, що має гранецентровану кубічну кристалічну ґратку і виникає за певних температурно-тискових умов (наприклад, у залізі при високих температурах або в сталях з високим вмістом легуючих елементів).

    2. У фізиці напівпровідників — область значень напруги зміщення на p-n переході, де діод проявляє властивості, близькі до стабільного пробою, часто використовується в стабілітронах.

    3. У хімії та фізиці — одна з фаз багатофазної системи, позначена літерою γ (гамма), зазвичай за умов фазової рівноваги.

  • видюх

    1. Розмовна назва телевізора або відеомагнітофона, що вживається переважно в неформальному спілкуванні.

    2. (переносно, жартівливо) Про людину, яка багато дивиться телевізор або проводить час за переглядом відео.

  • екстероцепція

    1. (у фізіології та психології) збірна назва для процесів сприйняття подразнень, що надходять з навколишнього середовища, за допомогою спеціалізованих рецепторних органів (наприклад, очей, вух, шкіри).

    2. (у нейронауці) вид чуттєвої рецепції, спрямований на отримання інформації про зовнішні для організму об’єкти та явища, на відміну від інтероцепції (внутрішні подразнення) та пропріоцепції (положення тіла).