Значення
- (Психологія) –
(у фізіології та психології) збірна назва для процесів сприйняття подразнень, що надходять з навколишнього середовища, за допомогою спеціалізованих рецепторних органів (наприклад, очей, вух, шкіри).
- (Біологія) –
(у нейронауці) вид чуттєвої рецепції, спрямований на отримання інформації про зовнішні для організму об’єкти та явища, на відміну від інтероцепції (внутрішні подразнення) та пропріоцепції (положення тіла).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. екстероцепція, р. екстероцепції, д. екстероцепції, з. екстероцепцію, о. екстероцепцією, м. екстероцепції, к. екстероцепціє