виділення

1. Дія за значенням дієслова «виділяти» — відокремлення, відбір частини від цілого, надання чомусь особливого статусу або уваги.

2. Те, що виділено, відокремлено від загальної маси; об’єкт, частина або сума, що розглядається окремо.

3. У біології та фізіології — процес виведення з організму продуктів обміну речовин, непотрібних або шкідливих речовин (наприклад, сечовиділення).

4. У техніці та хімії — процес утворення або вивільнення певної речовини (наприклад, газу, тепла) під час реакції або роботи механізму.

5. У бухгалтерії та фінансах — окреме відображення, резервування коштів або ресурсів для певної цілі в документах чи планах.

6. У комп’ютерній техніці та графіці — візуальне позначення (наприклад, кольором, рамкою) певного елемента інтерфейсу, тексту або об’єкта для позначення його активності або важливості.

Приклади вживання слова:

виділення

Приклад 1:
зл.350 практиці виділення цих коштів (логістичних) з інших рахунків має характер індивідуальний, авторський і часто здійснюється довільним чином. З іншої сторони, саме в цій сфері логістичного управління можна досягти дуже добрих результатів шляхом конфігурації та калькуляції рівня та структури логістичних витрат у такий спосіб, щоб успішно конкурувати на ринку.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”

Приклад 2:
Зменшення енергії спокою нуклонів при переході їх у зв’язаний стан (утворе н- ня ядра) і виділення її у вигляді енергії зв’язку звE супроводжується ві дповідно до закону Ейнштейна 2c m E ∆=∆ змен- шенням сумарної маси спокою нуклонів. Це приводить до дефекту маси я д- ра, що дорівнює різниці між масою нукл о- нів, що утворюють ядро, і масою ядра: ( ) яnp mmZAZmm −−+=∆ , де −яnp m,m,m маси протона, не йтрона, ядра, відповідно.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 3:
Виділення великих кількостей ене р- гії пояснюється тим що питома енергія зв’язку ядер різко збільшується при пере- ході від ядер водню ( H2 1 , )H3 1 до літію Li6 3 і особливо до гелію He4 2 . Реакції синтезу атомних ядер мають ту особливість, що в них енергія, яка вид і- ляється на один нуклон, значно більша, ніж в реакціях поділу важких ядер.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”