екстеріоризація

Значення

1. (Психологія) –

   (у психології) Процес, механізм або результат виведення, виявлення внутрішнього психічного змісту (почуттів, переживань, конфліктів, установок) у зовнішній план, у поведінку або у фізичні симптоми.

2. (Філософія) –

   (у філософії та соціології) Втілення, опредмечення внутрішніх потенцій, здібностей або ідей людини у зовнішній, предметно-чуттєвій діяльності, що веде до створення продуктів культури, соціальних відносин та інститутів.

3. (Психологія) –

   (у педагогіці) Переведення внутрішньої, розумової дії у зовнішню, практичну, що спостерігається та контролюється.

Правопис та відмінювання