виділ

1. (діал.) Те саме, що виділення — дія за значенням виділити, виділяти.

2. (діал.) Те, що виділено, відокремлено; виділена частина чогось, ділянка землі тощо.

3. (спец.) Рідкі або газоподібні продукти життєдіяльності організму, що виводяться назовні; секреція.

Приклади вживання слова

виділ

Приклад 1:
Даніил: «Виділ и се муж един». Захаріа: «Воздвигох очи мои и видіх, и се муж, и в руці его…» Вот еще дюжина.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 2:
У звідомленні за рік 1863–4 Театральний Виділ пише: “Розпи- саніє премій принесло удивительний (небувалий) і ніколи ненадіян- ний успіх, бо до сих пop (25 березня 1865) надослано до Театрально- го Виділа звиш (понад) 20 драматичних сочиненій (творів), що єсть свідоцтвом певним, яко наша молода сцена має в собі животную силу і удержана буде щодо репертуару, подлинними (оригінальни- ми) народними сочиненіями. До сих пop принуждени (приневолені) булисьмо употребляти (користуватися), з малими изіятіями (винят- ками), сочиненія братей наших закордонних, тепер же представлені будут на нашім театрі сочиненія наших тукраєвих родимців, взятиї з житя семейного і гражданського (суспільного) нашої галицької Руси”.
— Невідомий автор

Приклад 3:
Щоб дати Комітетові спромогу навідувати театр, Краєвий Виділ вистарався для нього одну безплатну канапу на всі вистави. “Краєвий Виділ має надію, – кінчиться письмо його в цій справі, – що шановні члени комітету зволять, пильно навідуючи, ос- новно роздумуючи та даючи щирі рапорти, а то й провадячи надзір над театром, причинитися до цілі, яку намітив Високий Сойм, ухва- люючи таку значну субвенцію, – do zdrowego і niczem nie skażonego rozwoju narodowości ruskiej”.
— Невідомий автор