1. Надати рівноваги, зробити стійким, врівноважити.
2. Привести до рівного стану, зрівняти за якимись ознаками, показниками або силою.
3. У переносному значенні: урівноважити, погодити, узгодити (наприклад, інтереси, думки, почуття).
-
зрівноваженість
1. Властивість за значенням прикметника “зрівноважений”; стан рівноваги, збалансованості, стійкості, відсутності різких коливань або переваг у фізичній, психічній, емоційній або функціональній сфері.
2. У техніці, фізиці — стан системи, коли діючі на неї сили або фактори врівноважують один одного, забезпечуючи стабільність і відсутність змін у часі.
3. У психології — гармонійний, стійкий характер, спокійний і врівноважений темперамент, здатність зберігати самовладання та об’єктивність у різних ситуаціях.
-
зрівноважено
1. У стані рівноваги, зі збереженням балансу; так, що виявляє врівноваженість, стійкість.
2. (перен.) Спокійно, стримано, без крайнощів; так, що виявляє розсудливість і самовладання.
-
зрівноваження
1. Дія за значенням дієслова “зрівноважити”; надання рівноваги, урівноваження, збалансування.
2. (у техніці, економіці) Процес приведення системи, показників, сил тощо у стан рівноваги; балансування.
3. (у психології) Досягнення внутрішньої гармонії, стабільного емоційного стану.
-
зрівноважений
1. Який перебуває у стані рівноваги, стійкий, врівноважений.
2. Про людину: спокійний, стриманий, що володіє рівновагою духу; врівноважений.
3. У якого окремі частини, елементи пропорційно узгоджені, гармонійні; збалансований.
-
зрібний
1. (діал.) Який має відношення до срібла, виготовлений зі срібла; срібний.
2. (діал.) Який має колір срібла; сріблистий, сріблястий.
-
зрячий
1. Такий, що має зір, здатність бачити; протилежне до сліпий.
2. Переносно: такий, що правильно розуміє сутність явищ, подій; проникливий, прозорливий.
-
зрятуватися
1. Уникнути небезпеки, лиха, загибелі; врятувати себе від чогось загрозливого.
2. (перен.) Знайти вихід із скрутного становища, подолати труднощі.
3. (заст.) Отримати спасіння (у релігійному сенсі).
-
зрятувати
1. Врятувати, забезпечити порятунок когось або чогось від небезпеки, загибелі, знищення.
2. Перен. Запобігти чомусь небажаному, негативному; вивести зі скрутного становища.
-
зряду
1. (вживається з прийменником “з”) З самого початку, відразу, без підготовки або роздумів.
2. (застаріле) З першого погляду, на перший погляд, зовні.