зряду

1. (вживається з прийменником “з”) З самого початку, відразу, без підготовки або роздумів.

2. (застаріле) З першого погляду, на перший погляд, зовні.

Приклади вживання

Приклад 1:
Основними частинами тліючого р о- зряду є (рис. 155): IV II К А I III – + Рис.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 2:
Та тільки ж тихенький я… І мені потихеньку вити В мертві вуха нудних киян Під осінній холодний вітер… І такий я злиденний увесь, І убого мені, убого… І Тичина, і Рильський, й Олесь… І нікого-нікого… Ну кому розповім я про ранній біль І про віру мою у біль цей, Коли мрія загальна — щоб вісім неділь Та на одному тижні зряду! Та й не треба нікому ніяких слів: Міліард дев’яносто чотири промови!
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Частина мови: прислівник () |