Словник Української Мови
1. Викликати хвилювання, сильне душевне хвилювання або тривогу; порушувати спокій, рівновагу.
2. Приводити в рух, збуджувати до дії, активізувати (часто про маси людей, суспільство).
3. (перен., рідше) Викликати посилення, інтенсифікацію явища, процесу (наприклад, збурювати уяву).
1. Дія за значенням дієслова “збурити” — викликання хвилювання, тривоги, неспокою; порушення стану рівноваги, спокою.
2. (у техніці, фізиці) Надання системі, тілу або середовищу збудження, що виводить їх із стану спокою або рівноваги; збудження коливань.
3. (у психології, фізіології) Приведення нервової системи, організму в стан підвищеної активності, збудження.
1. (про воду, рідину) Такий, що можна збурити, зробити каламутним; що піддається збурюванню.
2. (перен., про людину, почуття, стан) Такий, що легко піддається збудженню, хвилюванню, занепокоєнню; схильний до емоційних порухів.
1. Який має властивість збурювати, викликати хвилювання, непокій або порушення спокою.
2. (У хімії, фізиці) Який спричиняє збурення, порушення стану рівноваги системи.
3. (Переносно) Який викликає сильне емоційне або психічне хвилювання, тривогу, занепокоєння.
1. (діал.) Покритися бурунами — дрібними горбками, виступами на поверхні (про землю, сніг тощо).
2. (перен., діал.) Стати похмурим, насупитися, нахмуритися (про людину).
1. (діалектне, західні регіони) Розбурхати, зворушити рідину або сипку речовину, наприклад воду в ставку, борошно в мисці.
2. (переносне значення, рідковживане) Викликати хвилювання, збудження, порушити спокій у людині або в суспільстві.
1. (геологія) Стан гірських порід, що характеризуються наявністю численних розломів, тріщин, порушень цілісності, що утворилися внаслідок інтенсивних тектонічних процесів.
2. (переносне) Стан сильного хвилювання, збудження, неспокою (про почуття, думки, суспільне середовище).
1. (геологія) Процес утворення бурунів — піщаних пагорбів або гряд, що виникають під впливом вітру в пустелях, на піщаних берегах водойм або в інших місцях з розсипистими відкладеннями.
2. (переносне) Стан сильного хвилювання, збудження, метушні, аналогічний за своєю динамікою до руху піщаних мас під час утворення бурунів.
1. (Про воду) таку, що має буруни, хвилі з білими гребенями; неспокійну, штормову.
2. (Переносно) такий, що перебуває у стані сильного хвилювання, збудження, занепокоєння.
1. Який здатний збурювати, викликати збурення; неспокійний, хвилюючий.
2. Який виражає збудження, сильне хвилювання; пристрасний, палкий.
3. Який порушує звичний стан, спокій; тривожний, бурхливий.