збурювання

1. Дія за значенням дієслова “збурити” — викликання хвилювання, тривоги, неспокою; порушення стану рівноваги, спокою.

2. (у техніці, фізиці) Надання системі, тілу або середовищу збудження, що виводить їх із стану спокою або рівноваги; збудження коливань.

3. (у психології, фізіології) Приведення нервової системи, організму в стан підвищеної активності, збудження.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |