1. Топчучи, роздавити, знищити когось або щось.
2. Перен. Зневажити, принизити, повністю відкинути (ідеї, принципи, почуття тощо).
3. Розм. Швидко та неохайно з’їсти.
Словник Української Мови
1. Топчучи, роздавити, знищити когось або щось.
2. Перен. Зневажити, принизити, повністю відкинути (ідеї, принципи, почуття тощо).
3. Розм. Швидко та неохайно з’їсти.
1. Дія за значенням дієслова “обточувати”; процес обробки поверхні деталі шляхом зняття зайвого шару матеріалу (зазвичай на верстаті) для надання їй потрібної форми, розмірів чи гладкості.
2. Результат такої дії; оброблена, обточена поверхня деталі або сама деталь після такої обробки.
1. Роздавлюватися, руйнуватися під ногами, коли по чомусь ходять або топчуться.
2. Перен. Втрачати силу, значення, авторитет; нищитися, знищуватися (про почуття, ідеї, принципи тощо).
3. Розг. Розходитися, розбігатися в різні боки (про людей, натовп).
1. Обробляти поверхню обертової деталі різанням, надаючи їй потрібної форми, розмірів і гладкості (на верстаті, точилом).
2. Обробляти, шліфуючи або ріжучи, надаючи предмету округлої, гладкої форми.
3. Перен. Робити більш досконалим, відточувати (наприклад, майстерність, стиль).
1. Дія за значенням дієслова “розтоптувати”; руйнування, знищення чогось шляхом утоптування, затаптування.
2. Переносно: грубе порушення, зневажливе ставлення до чогось (ідей, принципів, прав, гідності тощо).
1. Топчучи, роздавлювати, руйнувати щось; розминати, розкришувати ногами.
2. Переносно: жорстоко пригнічувати, нищити, позбавляти сили або значення (ідеї, почуття, права тощо).
1. Ставати обточеним, набувати обробленої, гладкої поверхні в результаті обточування (про матеріали, деталі тощо).
2. Перен. Набувати вивіреності, відшліфованості, ставати досконалішим (про навички, майстерність, твір мистецтва тощо).
1. Такий, що має потерті, пошарпані, зношені краї або поверхню; пошарпаний, полинялий від тривалого носіння або використання.
2. Перен. Такий, що втратив свіжість, оригінальність, новизну через надмірне вживання або повторення; заяложений, шаблонний.
3. Розм. Про людину: дуже втомлений, знесилений, зім’ятий; такий, що має неохайний, зневажливий вигляд.
1. Роздавлюватися, розминатися під ногами; втрачати цілісність від того, що по ньому ходять або топчуться.
2. Перен. Втрачати силу, значення, авторитет; нищитися, руйнуватися (про ідеї, принципи, почуття тощо).
1. Процес або дія за значенням дієслова “розторговувати”; набуття товаром, цінними паперами тощо активної торгівлі на ринку після періоду низької ліквідності або відсутності попиту.
2. У переносному значенні — активне обговорення, детальний розбір якоїсь теми, питання або ситуації, що призводить до їхнього широкого висвітлення або з’ясування.