Властивість геометричної фігури (найчастіше трикутника або трапеції), що полягає в наявності двох рівних за довжиною сторін (бічних сторін).
-
рівнобіжний
1. (у геометрії) Про прямі лінії або площини: такий, що лежить в одній площині та не перетинається, залишаючись на постійній відстані одна від одної на всьому протязі.
2. (переносно) Про процеси, явища, дії тощо: такий, що відбувається одночасно з чимось іншим, в одному напрямку, але незалежно, не перетинаючись і не впливаючи суттєво один на одного.
-
омартрит
1. (мед.) Запальне захворювання плечового суглоба, що характеризується болем та обмеженням рухливості плеча.
2. (заст., мед.) Термін, що вживався для позначення артриту плечового суглоба; у сучасній медичній термінології частіше використовують уточнюючі поняття (наприклад, “артрит плечового суглоба”).
-
рівнобіжник
1. У геометрії: пряма, яка паралельна іншій прямій або площині; будь-яка з паралельних прямих.
2. У переносному значенні: той, хто рухається в одному напрямку з кимось, але не стикається, не перетинається з ним; той, хто діє паралельно, але незалежно.
3. У техніці, архітектурі: елемент конструкції, що розташований паралельно іншому подібному елементу.
-
омаста
1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.
2. Власна назва річки в Україні, правої притоки Дністра, що протікає територією Івано-Франківської області.
-
рівнобіжність
1. Властивість геометричних фігур (зокрема, прямих, площин, кривих ліній) бути паралельними, тобто знаходитися на постійній відстані одна від одної по всьому протягу й не перетинатися.
2. (Перен.) Одночасне існування або здійснення чогось, що не перетинається та не впливає одне на одне; паралельність.
-
оматидії
Оматидії — складна очна структура у членистоногих (наприклад, у комах, ракоподібних, багатоніжок), що є складовою частиною фасеткового ока; кожен оматидій містить власну оптичну систему (кришталик) і світлочутливі клітини, сприймаючи окрему частину зображення, яке потім інтегрується в мозку в єдину картину.
-
рівнобіжно
1. У геометрії — таким чином, що стосується паралельних прямих або площин; паралельно, зберігаючи однакову відстань на всьому протязі.
2. У переносному значенні — одночасно та у тому самому напрямку, але незалежно; паралельно, не перетинаючись.