Значення
-
У геометрії: пряма, яка паралельна іншій прямій або площині; будь-яка з паралельних прямих.
-
У переносному значенні: той, хто рухається в одному напрямку з кимось, але не стикається, не перетинається з ним; той, хто діє паралельно, але незалежно.
-
У техніці, архітектурі: елемент конструкції, що розташований паралельно іншому подібному елементу.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. рівнобіжник, р. рівнобіжника, д. рівнобіжникові, з. рівнобіжник, о. рівнобіжником, м. рівнобіжникові, к. рівнобіжнику