рівнобіжний

[riʋnobiʒnɪj] Прикметник

Буква:Р

Значення

  1. (у геометрії) Про прямі лінії або площини: такий, що лежить в одній площині та не перетинається, залишаючись на постійній відстані одна від одної на всьому протязі.

  2. (переносно) Про процеси, явища, дії тощо: такий, що відбувається одночасно з чимось іншим, в одному напрямку, але незалежно, не перетинаючись і не впливаючи суттєво один на одного.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. рівнобіжний, р. рівнобіжного, д. рівнобіжному, з. рівнобіжного, о. рівнобіжним, м. рівнобіжнім

Більше записів