Словник Української Мови
1. Точно, саме, без найменшого відхилення (про кількість, час, міру).
2. Цілком, повністю, абсолютно (про відповідність чомусь).
3. Спокійно, байдуже, без емоційних збурень.
4. (У математиці) Слугує для позначення рівності між величинами.
5. (У мовленні) Використовується для посилення перед точним числом або для позначення несподіваної однаковості.
1. Спосіб, що вводить в оману; обманливо, неправдиво, хибно.
2. Спосіб, що створює помилкове, ілюзорне уявлення; здається, нібито, удавано.
Який за значенням та впливом дорівнює апостолам, прирівнюється до них (у християнстві — почесний титул святих, які прославилися особливими заслугами у поширенні християнської віри).
1. Який обманює, вводить в оману; облудний, неправдивий.
2. Який створює хибне уявлення про щось; викривлений, ілюзорний.
3. Який має привабливу зовнішність, але насправді не відповідає дійсності; примарний.
Дія за значенням дієслова “оманювати” — навмисне введення когось в оману, обман, обдурювання.
Результат такої дії; стан, коли хтось перебуває в омані, обманутий.
Який має дві рівні сторони (у геометрії — про трикутник, трапецію тощо).
1. Вводити когось в оману, обманювати, вводити в заблуждение шляхом навмисного спотворення інформації або дій.
2. Викликати хибне уявлення, сприйняття чогось; здаватися, видаватися кимось або чимось, не будучи таким насправді.
Рівнобедреник — власна назва села в Україні, розташованого в Одеській області.
1. Піддаватися омані, помилково сприймати дійсність, приймати щось за правду, що насправді не відповідає дійсності; обманювати себе.
2. Розчаровуватися у комусь або чомусь, переконуючись у невідповідності попередніх уявлень; розвіювати свої ілюзії.