обманювати

1. Вводити когось в оману, навмисно спотворювати правду, щоб викликати хибне уявлення про щось; дурити.

2. Не виконувати обіцяного, порушувати дане слово або зобов’язання.

3. Розчаровувати, не виправдовувати чиїхсь сподівань, очікувань (переносно).

Приклади вживання

Приклад 1:
Г у л и т и — манити, приваблювати; дурити, обманювати («не йди, дурний, бо мама бреше, мама хоче чесати, та й гулить тебе»). Гуляти — також: танцювати («хапайтеси за шиї та гуляйте нам тої польки»).
— Зеров Микола, “Камена”

Частина мови: дієслово () |