Словник Української Мови
1. Стосунковий до міста Ольгопіль (нині селище Ольгопіль Чечельницького району Вінницької області), пов’язаний з ним.
2. Стосунковий до Ольгопільського повіту Подільської губернії Російської імперії, що існував у XIX — на початку XX століття.
3. Стосунковий до Ольгопільського району Вінницької області, що існував у 1923–2020 роках.
рівнішати — ставати рівнішим, вирівнюватися, набувати більшої рівності (за якоюсь ознакою).
1. Почесна посада в системі місцевого самоврядування у Великій Британії, США та деяких інших країнах, що надається довічному члену міської ради за особливі заслуги або тривалу службу.
2. Історично — старійшина, виборний чиновник у місцевому управлінні Англії (до реформи 1974 року), що очолював район або був членом міської ради.
рівнішатися — ставати рівним, однаковим за якоюсь ознакою (розміром, рівнем, силою тощо); зрівнюватися.
рівнішатися — набувати більш рівної, гладкої поверхні; вирівнюватися.
рівнішатися — перен. ставати спокійнішим, урівноваженим; приходити до стану рівноваги (про емоції, психічний стан).
1. Власна назва давньоруського міста, що існувало в X–XIII століттях на території сучасної Чернігівської області; літописний Вльжин (нині — городище біля села Воргол Семенівського району).
2. (у переносному значенні) Символ давньої, втраченої спадщини або чогось дуже віддаленого, малодоступного (за поширеним висловом «шукати в Ольжині», тобто шукати щось у неймовірно далекому або неіснуючому місці).
1. Вищий ступінь порівняння від прикметника “рівний” у значенні “такий, що не має виступів, западин, горбів; гладкий, плаский”.
2. Вищий ступінь порівняння від прикметника “рівний” у значенні “однаковий, однаковий за величиною, кількістю, рівнем тощо”.
3. Вищий ступінь порівняння від прикметника “рівний” у значенні “спокійний, стриманий; незворушний”.
4. Вищий ступінь порівняння від прикметника “рівний” у значенні “постійний, однаковий за силою, інтенсивністю; без коливань”.
1. Рідкісне прізвище українського походження.
2. В українській діалектній лексиці — варіант вимови слова «вільс» (вид парного танцю).
3. У лісівництві — діалектна назва вільхи чорної (Alnus glutinosa) або чагарникових заростей вільхи.
1. Історична провінція на північному сході острова Ірландія, що нині поділена між Ірландією (графства Донегол, Каван, Монахан) та Великою Британією (Північна Ірландія).
2. Коротка назва Північної Ірландії (одної з чотирьох країн, що складають Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії).
3. Традиційний довгий чоловічий плащ із пелериною, часто зроблений з грубого вовняного матеріалу (за назвою ірландської провінції).
1. Вищий ступінь порівняння від прикметника «рівний» у значенні: такий, що має менші перепади висоти, опуклості або увігнутості на поверхні; більш гладкий, більш плаский.
2. Вищий ступінь порівняння від прикметника «рівний» у значенні: такий, що має менші відмінності у висоті, рівні, силі, інтенсивності тощо; більш однаковий, більш зрівняний.
3. Вищий ступінь порівняння від прикметника «рівний» у значенні: такий, що є більш спокійним, стриманим, позбавленим хвилювань; більш урівноважений.
4. Вищий ступінь порівняння від прикметника «рівний» у значенні: такий, що є більш постійним, стабільним, без різких змін; більш рівномірний.
1. (істор.) Посада в запорозькому козацькому війську, помічник осавула, який відповідав за артилерію та порох.
2. (істор.) У Гетьманщині — військовий чиновник, який виконував адміністративно-господарські функції в полку.