Словник Української Мови
1. Втратити життєві функції, стати мертвим; загинути, умерти (про організм або частину тіла).
2. Втратити чутливість, оніміти (про частини тіла).
3. Перен. Втратити життєву силу, енергію, активність; стати бездушним, нечутливим.
4. Мед. Зазнати некрозу, патологічної смерті клітин, тканин чи органів у живому організмі.
Втратити життєві функції, стати мертвим; загинути.
Втратити чутливість, оніміти (про частини тіла).
Перен. Втратити внутрішню життєву силу, енергію, активність; застигнути, закостеніти.
Мед. Піддатися некрозу, відмерти (про тканини організму).
1. Властивість або стан, коли два або більше об’єкти (населені пункти, географічні об’єкти, твори мистецтва, установи тощо) мають однакову назву.
2. Явище існування таких однойменних об’єктів, що призводить до їх лексичного збігу та необхідності розрізнення за додатковими ознаками (наприклад, за регіоном).
1. Процес або результат втрати життєвих властивостей, живучості; перетворення на мертве, нежиттєздатне.
2. У медицині — відмирання, некроз тканин або органів живого організму внаслідок припинення їх живлення або ушкодження.
3. Переносно — стан повної бездіяльності, застою, втрати розвитку або інтересу до чогось.
Який має однакову ймовірність появи, реалізації або вибору серед інших можливих варіантів; рівноімовірний.
Процес перетворення живої тканини на мертву, некротизація, відмирання клітин або органів в організмі.
У переносному значенні — позбавлення життя, живості, енергії; стан занепаду, стагнації (наприклад, у творчості, суспільстві).
1. (про графік, діаграму тощо) Такий, що має однакові кінцеві точки або значення на осі абсцис або осі ординат.
2. (про процес, період тощо) Такий, що характеризується однаковими показниками на початку та в кінці відрізка часу.
1. Позбавляти життя, робити мертвим; убивати.
2. Позбавляти живої сили, руху, активності; робити бездушним, нечутливим, безжиттєвим.
3. У медицині: викликати некроз, відмирання тканин або органів.
1. (про зображення, візерунок) Такий, що складається з ділянок одного кольору або тону, без різких контрастів; монохромний.
2. (у математиці, теорії графів) Такий, що має однаковий колір (позначення) для всіх своїх елементів або ребер.
1. Втрачати життєві властивості, ставати мертвим, неживим; відмирати (про тканини організму, частини тіла).
2. Перен. Втрачати внутрішню енергію, рух, активність; ставати бездушним, безжиттєвим, застигати.