Словник Української Мови
1. Позбавити життя, зробити мертвим; умертвити.
2. Позбавити чутливості, функціональної активності, життєвих властивостей (про органи, тканини тощо).
3. Переносно: позбавити внутрішнього життя, духовного змісту, творчої енергії; зробити бездушним, статичним.
Властивість або стан, за якого два чи більше предмети, явища, поняття тощо є рівними за значенням, важливістю, силою або статусом; рівноцінність.
У логіці та математиці — відношення між двома висловлюваннями або величинами, які є тотожно рівними або мають однакову істинність за всіх умов; логічна еквівалентність.
Втратити життєві функції, стати мертвим; загинути.
Втратити чутливість, оніміти (про частини тіла).
Перен. Втратити рухливість, активність, енергію; застигнути, завмерти.
Перен. Стати бездушним, нечутливим, байдужим.
1. Так само, однаково значуще, маючи однакову цінність, важливість або смислове навантаження; синонімічно.
2. У логіці та математиці: маючи однакову істинність або значення; еквівалентно.
1. Який втратив життя, ознаки живого; мертвий, неживий.
2. Позбавлений руху, активності, оживлення; застиглий, завмерлий.
3. Який втратив чутливість, здібність відчувати (про частини тіла).
1. (про зубці, різьблення тощо) Має однакові за розміром та формою зубці, що розташовані на рівній відстані один від одного.
2. (про пилку, інструмент) Обладнаний зубцями, що мають однакову висоту, форму та однаковий крок між ними.
1. Стан, коли живі тканини організму втрачають життєві функції та відмирають; некроз.
2. Переносно: стан повної бездіяльності, застою, відсутності життя та розвитку (про явища суспільного, культурного життя тощо).
Рівнозубість — властивість за формою зубців, коли вони мають однакову висоту, ширину та інші параметри, розташовані на рівній відстані один від одного.
Рівнозубість — у ботаніці: характеристика листя, краї якого мають зубці однакової форми та розміру.
Рівнозубість — у техніці та інженерії: параметр зубчастого колеса або іншого деталю з зубцями, що забезпечує однаковість їхніх розмірів та кроку для рівномірної роботи.
омертвіння — стан, коли тканини організму втрачають життєві функції та відмирають; некроз.
омертвіння — втрата чутливості, оніміння частини тіла внаслідок порушення кровообігу або інших причин.
омертвіння — переносно: втрата живості, енергії, емоційності; стан моральної або інтелектуальної бездіяльності.
Який має однакову назву з кимось або чимось іншим.
Який названо на честь когось або чогось, має ту саму назву, що й інший об’єкт, від якого вона походить.