Значення
-
Процес створення різьби (нарізки) на поверхні металевих, дерев’яних або інших деталей за допомогою спеціальних інструментів або верстатів для їх з’єднання, декоративних цілей тощо.
-
Результат цього процесу — система виступів і западин (витків), що утворюють спіральну лінію на поверхні деталі (наприклад, різьблення гвинта, різьблення труби).
-
Мистецтво художньої обробки дерева, каменю, кістки шляхом вирізування на них візерунків, орнаментів, рельєфних зображень; різьба.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. різьблення, р. різьблення, д. різьбленню, з. різьблення, о. різьбленням, м. різьбленні, к. різьблення