drevosliv.com

Словник Української

різьблення

Буква

1. Процес створення різьби (нарізки) на поверхні металевих, дерев’яних або інших деталей за допомогою спеціальних інструментів або верстатів для їх з’єднання, декоративних цілей тощо.

2. Результат цього процесу — система виступів і западин (витків), що утворюють спіральну лінію на поверхні деталі (наприклад, різьблення гвинта, різьблення труби).

3. Мистецтво художньої обробки дерева, каменю, кістки шляхом вирізування на них візерунків, орнаментів, рельєфних зображень; різьба.

Приклади:

Приклад 1:
Вони вирубувались у скелі’ методом «внутрішнього різьблення»: спершу вирубувалося приміщення, а потім у його стінах — скульптурні зображення Будди й святих. Фасад храму по всій площині прикрашався рельєфами, колонами, особливими «сонячними вікнами», через які денне світло проникало в храм.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”

More posts