Древослів

Словник Української Мови

  • омічний

    1. Стосовний до оміки — комплексного вивчення різних типів молекул (білків, метаболітів тощо) в біологічних системах з метою отримання цілісної картини життєвих процесів.

    2. Пов’язаний з масштабним аналізом певного класу біомолекул, що відображається у складених термінах (наприклад, геномічний, протеомічний, метаболомічний).

  • рівноплечий

    1. (геометрія) Про фігуру, зокрема трикутник: такий, що має дві сторони (плечі) однакової довжини; рівнобедрений.

    2. (техніка) Про важіль, коромисло тощо: такий, що має обидва плечі (важелі) однакової довжини.

  • оміщанений

    Оміщанений (від власної назви “Омічанин” — мешканець міста Омськ) — який стосується міста Омська або його жителів, характерний для них; омський.

  • рівноплечість

    1. (геометрія) Властивість геометричних фігур (зокрема, трикутників або трапецій) мати рівні за довжиною плеча (бічні сторони).

    2. (переносне) Рівність, однаковість у правах, можливостях, становищі або значенні; рівноправність, паритет.

  • оміщанити

    1. Надати комусь або чомусь статус, права або характеристики міщанина; зробити міщанином.

    2. Перен. Надати чомусь обмеженого, суто побутового, дрібнобуржуазного характеру; звести високу ідею, мистецтво тощо до рівня звичайних побутових інтересів.

  • рівноподільний

    1. Який можна поділити на рівні частини без остачі; такий, що ділиться без остачі на рівні частини.

    2. У математиці: про число, яке ділиться на інше число без остачі (націло).

  • оміщанитися

    Стати міщанином, набути міщанського звання або прав.

    Перен. Набути обмежених, дрібномаєтницьких інтересів, суто побутового, споживацького світогляду, втратити духовні, громадські ідеали.

  • рівноподільність

    1. Властивість або стан, коли щось може бути розділене на рівні, однакові частини без залишку.

    2. У математиці: властивість цілого числа ділитися на інше ціле число без остачі.

  • рівнополюсний

    1. Який має однакові полюси або характеризується однаковими властивостями полюсів.

    2. (у техніці) Такой, що стосується електричної машини постійного струму, в якої головні полюси мають однакову полярність.

  • оміщанювання

    Процес набуття чи насадження міщанських (дрібнобуржуазних) цінностей, звичок, світогляду, що характеризуються перебільшеним прагненням до матеріального добробуту, комфорту, зовнішньої респектабельності при обмеженості духовних інтересів і конформізмі.

    Історично — соціальний процес перетворення селянства, ремісників чи інших верств на міщанство (міський стан) у контексті суспільного розвитку.