Значення
-
Властивість або стан, коли щось може бути розділене на рівні, однакові частини без залишку.
-
У математиці: властивість цілого числа ділитися на інше ціле число без остачі.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. рівноподільність, р. рівноподільності, д. рівноподільності, з. рівноподільність, о. рівноподільністю, м. рівноподільності, к. рівноподільносте