Древослів

Словник Української Мови

  • заглушка

    1. Технічний пристрій або деталь, призначені для тимчасового або постійного закриття отвору, патрубка, кінця труби тощо, щоб запобігти витоку рідини, газу або потраплянню пилу й бруду.

    2. У програмуванні та інформаційних технологіях — тимчасовий програмний код, модуль або об’єкт, що імітує функціонал реального компонента системи для тестування або запобігання збоям на етапі розробки.

    3. У радіотехніці та зв’язку — пристрій для поглинання або відбиття електромагнітних хвиль на виході передавача, що запобігає пошкодженню обладнання та забезпечує безпеку вимірювань.

    4. У побуті — невеликий предмет (наприклад, з пластмаси або гуми) для закривання отвору в чому-небудь (у раковині, ванні, пляшці тощо).

    5. Переносно — будь-яка дія, заява, рішення або об’єкт, що має лише видимість користі або функціонування, створені для відволікання уваги або тимчасового заповнення порожнечі.

  • заглушитися

    1. Втратити силу, інтенсивність, стати менш виразним, помітним або зовсім припинитися (про звук, шум, відчуття тощо).

    2. Стати менш активним, притупитися, вгамуватися (про почуття, бажання, явище).

    3. Покритися густою рослинністю, зарости (про ділянку землі).

  • заглушити

    1. Зробити тихішим, менш чутним або зовсім позбавити звуку, придушити шум чогось.

    2. Придушити, ослабити, зменшити інтенсивність прояву чогось (наприклад, почуття, біль, запах).

    3. У техніці: зменшити або усунути небажані коливання, перешкоди, шуми (у радіоприймачі, двигуні тощо).

    4. Рослинництво: перешкоджати росту, розвитку інших рослин, сильно розростаючись і забираючи сонце, поживні речовини.

  • заглушеність

    Заглушеність — стан, властивість або якість того, що є заглушеним; приглушеність, ослабленість (переважно про звуки).

  • заглушено

    1. У спосіб, що характеризується приглушеністю звуку, зниженням його сили, інтенсивності або чіткості; неголосно, приглушено.

    2. У спосіб, що свідчить про придушеність, стриманість у вияві почуттів, емоцій (наприклад, голосу, плачу, болю).

  • заглушення

    1. Дія за значенням дієслова “заглушити”; придушення, ослаблення інтенсивності чого-небудь (наприклад, звуку, болю, відчуття).

    2. Технічний прийом або процес зменшення рівня шуму, вібрації або інших небажаних коливань у механізмах, конструкціях, електричних колах тощо.

    3. У радіотехніці та зв’язку — навмисне створення перешкод для нормального прийому радіосигналу.

    4. У ботаніці — пригнічення росту культурних рослин бур’янами або іншими домінуючими видами.

  • заглушений

    1. Про звук: такий, що став менш гучним, придушеним, не таким різким або дзвінким; приглушений.

    2. Про почуття, стан: такий, що втратив силу, інтенсивність; ослаблений, притуплений.

    3. Техн. Обладнаний спеціальним пристроєм (глушником) для зменшення шуму, звуку (наприклад, про зброю).

  • заглушатися

    1. Втрачати силу, інтенсивність, яскравість (про звук, світло, колір, відчуття тощо); ставати менш помітним, приглушеним.

    2. Поступово припинятися, згасати (про явища, процеси, стани, наприклад, про біль, емоції).

    3. Покриватися рослинністю, заростати (про ділянку землі, стежку тощо).

  • заглушати

    1. Робити менш чутним, приглушувати звук чогось, перекривати своїм звучанням інші звуки.

    2. Придушувати, зменшувати силу, інтенсивність або прояв чогось (наприклад, відчуття, бажання, процес).

    3. У техніці: знижувати рівень шуму, вібрації або перешкод (електромагнітних, акустичних).

  • заглушання

    1. Дія за значенням дієслова “заглушати” — придушення, ослаблення інтенсивності чого-небудь (наприклад, звуку, болю, відчуття).

    2. Технічний прийом або процес зменшення рівня шуму, вібрації або небажаних сигналів у різних системах і пристроях.

    3. У радіотехніці та зв’язку — навмисне створення перешкод для переривання або ускладнення прийому радіосигналу.