опірений

1. Який має опір, здатність чи властивість чинити опір, протидіяти чомусь; стійкий, витривалий.

2. (У техніці) Про матеріал, деталь, конструкцію тощо: спеціально призначений або пристосований для протистояння механічним, температурним, хімічним або іншим впливам; з підвищеною міцністю, зносостійкістю.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |