родитель

1. (застаріле) Батько або мати, предок у прямій лінії; той, хто має дітей.

2. (переносне значення, книжне) Той, хто є джерелом, основою чогось, першопричиною.

3. (релігійне) Уживається у формах звертання до священнослужителів (переважно в ченців) у деяких християнських конфесіях.

Приклади вживання

Приклад 1:
Ты мнѣ мѣсто их будь уже родитель, А будеш, если будеш мнѣ учитель». «Я сину, и сам в мудрости есмь скудній, Знаю толко, что путь сей жизны трудній».
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Частина мови: іменник (однина) |