опірний

[opirnɪj] Прикметник

Буква:О

Значення

  1. Який має властивість чи здатність чинити опір, протидіяти чомусь, не піддаватися негативному впливу; стійкий.

  2. (у техніці) Призначений для створення певного електричного опору; пов’язаний з опором як фізичною величиною (наприклад, опірний матеріал, опірне нагрівання).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. опірний, р. опірного, д. опірному, з. опірного, о. опірним, м. опірнім

Більше записів