1. (літературознавство) головний персонаж трагедії Й.В. Гете «Фауст», образ вченого, який заради пізнання сенсу життя та абсолютної істини укладає угоду з дияволом (Мефістофелем).
2. (культурологія) символ вічного прагнення людини до знань, абсолюту та подолання власних меж, що став архетипом у світовій літературі та мистецтві.
3. (історія) прізвище німецького алхіміка, чаклуна та авантюриста XVI століття Йоганна Георга Фауста (близько 1480–1540), життя якого овіяне легендами і стало основою для численних художніх творів, зокрема народної книги та драми.