1. (діал.) Випивати, гуляти з алкоголем; пиячити.
2. (діал.) Бути глайом (ледачем, неробою, гулякою); ледарювати.
-
великоблоковий
1. Стосовний до великих блоків, призначений для їх виготовлення або використання.
2. Збудований або змонтований з великих бетонних блоків або панелей (про будівлі, споруди).
3. Стосовний до житлового масиву, забудованого великоблоковими будинками.
-
великомірний
1. (про людину) Такий, що має великі міри, розміри; велетенський, гігантський.
2. (перен., книжн.) Надмірно гордий, пихатий, зарозумілий; той, що вважає себе вищим за інших.
-
великомученицький
Власна назва, що стосується Великомучениці — селища міського типу в Донецькій області України, або пов’язана з ним (наприклад, Великомученицька селищна рада).
У релігійному контексті — такий, що стосується великомученика або великомучениці (особи, яка зазнала особливо жорстоких страждань за християнську віру і була за це канонізована), пов’язаний із ним/нею (наприклад, великомученицький подвиг).
-
велико
1. (вживається з дієсловами у значенні “багато”, “у великій кількості”) Дуже, значно, у значній мірі; багато.
2. (заст., у поєднанні з “велико”) Дуже, надзвичайно, високо (про оцінку, ступінь якості).
-
великий-превеликий
1. (фольк., поет.) Надзвичайно великий, велетенський; такий, що перевищує звичайні розміри або значення.
2. (перен.) Найвищого ступеня, надзвичайної сили; дуже значний, потужний.
-
етери
1. У давньогрецькій міфології — персоніфікація верхнього шару повітря, найчистішого та найсвітлішого повітря, яким дихають боги на відміну від звичайного повітря (аера); уособлення небесного простору, сина Ереба (пітьми) та Нікти (ночі).
2. У філософії та науці (історично) — гіпотетична всепроникаюча середовищна субстанція, що заповнювала простір і слугувала для передачі електромагнітних взаємодій та світла (світловий етер).
3. У хімії (застаріла назва) — органічні сполуки, що містять атом кисню, з’єднаний з двома вуглеводневими радикалами; сучасніша назва — простори.
-
глаїти
Глаїти — у власних назвах: називати, іменувати когось або щось певним ім’ям, особливо в офіційному чи церемоніальному контексті (наприклад, глаїти вулицю на честь видатної особистості).
-
великоможний
1. (про монарха, верховного правителя) Наділений великою владою, могутністю; вельми могутній, всесильний.
2. (переносно, ввічливе або іронічне) Про особу, яка має високе становище, велику владу або вплив; вельмишановний, поважний.
3. (історичне, як складова титулу) Частина офіційного титулу деяких монархів, зокрема українських гетьманів та російських царів (наприклад, «Гетьман Війська Запорозького Його Великоможності»).
-
великомовний
1. Який має здатність красномовно, переконливо висловлювати думки; виразний, переконливий (про мову, стиль).
2. Який говорить красномовно, вміє переконливо висловлюватися; красномовний.
3. Який свідчить про щось, який є переконливим доказом чогось; виразний, знаменний.