великомученик

[ʋɛlɪkomut͡ʃɛnɪk] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Релігія) –

    У християнстві — святий, який зазнав особливо жорстоких страждань і тортур за свою віру та був страчений за відмову відректися від християнства, шанується церквою за мужність і непохитність у випробуваннях.

  2. (Література) –

    Переносно — людина, яка перетерпіла великі фізичні або моральні страждання, зазнала важких випробувань.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. великомученик, р. великомученика, д. великомученикові, з. великомученика, о. великомучеником, м. великомученикові, к. великомученику

Більше записів