великомучениця

[ʋɛlɪkomut͡ʃɛnɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Релігія) –

    Жінка, яка зазнала особливо жорстоких страждань і смерті за свою християнську віру та залишилася непохитною у своїх переконаннях; свята, що шанується християнською церквою в лику великомучеників.

  2. (Література) –

    Переносно: жінка або дівчина, яка перенесла великі фізичні страждання, важкі випробування або моральні муки.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. великомучениця, р. великомучениці, д. великомучениці, з. великомученицю, о. великомученицею, м. великомучениці, к. великомученице

Більше записів